Гордон Дмитро Ілліч (Нар. 1967) - український журналіст, ведучий телепередачі «В гостях у Дмитра Гордона» (з 1995), колишній депутат Київради (2014-2016), головний редактор газети «Бульвар Гордона», творець інтернет-видання «ГОРДОН».
У біографії Дмитра Гордона є чимало цікавих фактів, про які ми розповімо в даній статті.
Отже, перед вами коротка біографія Гордона.
Біографія Дмитра Гордона
Дмитро Гордон з'явився на світ 21 жовтня 1967 в Києві. Він ріс і виховувався в простій єврейській родині і був єдиною дитиною у своїх батьків.
Його батько, Ілля Якович, працював інженером-будівельником, а мати, Мина Давидівна, була економістом.
Дитинство і юність
Перші роки дитинства Дмитра пройшли в комунальній квартирі, в якій не було каналізації. В результаті, мешканцям доводилося користуватися вуличним туалетом, в якому нерідко зустрічалися щури.
Пізніше держава виділила сімейства Гордоном 2-кімнатну квартиру на Борщагівці.
Дмитро був дуже допитливим і здатним дитиною. Особливо він захоплювався географією, вивчаючи карти і атласи. Цікавий факт, що коли йому ледь виповнилося 5 років, він уже вмів читати і знав всі країни і столиці світу.
У школі Гордон отримував високі позначки з усіх дисциплін. У молодших класах вчителі, якщо ті хворіли, навіть довіряли йому проводити уроки і ставити оцінки однокласникам. Пізніше хлопчик почав цікавитися історією, кінематографом, футболом і театральним мистецтвом.
Гордон закінчив школу в 15-річному віці, оскільки зміг скласти іспити за 6 клас екстерном. Після цього він став студентом Київського інженерно-будівельного інституту. За його словами, навчання в вузі не доставляла йому ніякого задоволення, оскільки він займався «не своєю справою».
Після закінчення 3-го курсу Дмитра призвали на службу, де він дослужився до звання молодшого сержанта. У той час біографії хлопець був кандидатом до лав КПРС, але членом Компартії так і не став. За його словами, він не підтримував ідеологію того часу.
Журналістика та телебачення
Дмитро Гордон почав друкуватися в газетах ще на другому році навчання в інституті. Він писав статті для таких видань, як «Комсомольское знамя», «Вечірній Київ» і «Спортивна газета». Згодом він видавався в «Комсомольской правде», наклад якої 22 млн примірників.
Здобувши вищу освіту Дмитро влаштувався працювати до редакції «Вечірнього Києва», де трудився до 1992 р
Потім молодий журналіст почав співпрацювати з «Київськими відомостями». У 1995 р він вирішив заснувати своє видання - «Бульвар» (з 2005 р «Бульвар Гордона»), в якому обговорювалися світські новини і біографії знаменитих людей.
Одночасно з цим чоловік утворив авторський телепроект «В гостях у Дмитра Гордона». У кожному випуску він брав інтерв'ю у відомих спортсменів, політиків, артистів, вчених і т. Д.
Цікавий факт, що за 20 років існування передачі гостями Дмитра стали понад 500 осіб з різних країн світу.
В середині 2000-х років тираж «Бульвару» перевищив 570 000 примірників. Варто зауважити, що газета продавалася не тільки на території України, а й за кордоном, включаючи США.
Цікаво, що в 2000 р в під'їзді редакції газети «Бульвар» було виявлено вибуховий пристрій, який сапером вдалося знешкодити за 3 хвилини до вибуху.
У 2004 р Гордон закликав співвітчизників вийти на Майдан і підтримати Віктора Ющенка.
У 2013 р чоловік оголосив про створення інформаційного інтернет-видання «ГОРДОН». На той момент в українській столиці почалися масові протести, пов'язані з відмовою влади від євроінтеграції. Пізніше ці хвилювання почнуть називати «Евромайданом».
Спочатку на сайті друкувалися новини, що стосуються виключно «євромайдан» і тільки пізніше на ньому з'явилися різні рубрики. Варто зауважити, що головним редактором видання «ГОРДОН» була дружина Дмитра Олеся Бацман.
Пізніше у журналіста з'явилися офіційна сторінка в «Твіттері» і канал на «YouTube», де він коментував події в країні і в світі.
Паралельно з цим Дмитро Ілліч видавав книги, першою з яких стала «Моя душа страждає смертельно ...» (1999). У ній автор представив ряд бесід з відомим екстрасенсом Кашпировским. За роки біографії він опублікував близько 50 книг.
Далеко не всі знають, що Гордон виявив себе і в якості співака. Він записав приблизно 60 пісень, включаючи «Наші мами», «Камін», «Зима», «Клітчастий» і багато інших. У період біографії 2006-2014 рр. він випустив 7 альбомів.
У 2014 р Дмитро став депутатом міськради Києва. Через рік він був переобраний, в той же час перебуваючи в партійному списку Блоку Петра Порошенка. Восени 2016 року оголосив про свій складання депутатських повноважень.
Особисте життя
Першою дружиною Гордона була Олена Сербіна, з якою він прожив 19 років. У цьому шлюбі народилися дівчинка Єлизавета і троє хлопчиків: Ростислав, Дмитро і Лев.
Після цього чоловік взяв у дружини Олесю Бацман, яка була молодша за нього на 17 років. Пізніше у пари народилися 3 дочки: Санта, Аліса і Ліана.
Гордон не прагнути надавати громадськості своє особисте життя, вважаючи це зайвим. Проте, в «Інстаграме» він періодично викладає фотографії в колі сім'ї.
Дмитро Гордон сьогодні
У 2017 р журналіст представив чергову збірку з опублікованими інтерв'ю «Пам'ять серця». Через рік він провів на території України турне авторських вечорів - «Очі в очі».
Під час президентських виборів 2019 р Гордон відкрито критикував дії Петра Порошенка. Він звинувачував політика в тому, що той не зміг виконати безліч передвиборчих обіцянок і припинити війну на Донбасі.
У першому турі виборів Дмитро агітував людей віддати свої голоси за Ігоря Смешка. Однак, коли Смешко не пройшов у 2-й тур, журналіст вирішив підтримати кандидатуру Володимира Зеленського. У травні 2019 р очолив передвиборний штаб партії «Сила і честь» на парламентських виборах.
Фото Дмитра Гордона
