Юрій Юліанович Шевчук (Нар. 1957) - радянський і російський рок-виконавець, автор пісень, поет, актор, художник, продюсер і громадський діяч. Беззмінний фронтмен групи «ДДТ». Засновник і керівник ТОВ «Театр ДДТ». Народний артист Республіки Башкортостан.
У біографії Шевчука є багато цікавих фактів, про які ми розповімо в даній статті.
Отже, перед вами коротка біографія Юрія Шевчука.
Біографія Шевчука
Юрій Шевчук з'явився на світ 16 травня 1957 року в селищі Ягідне Магаданської області. Він ріс і виховувався в українсько-татарської сім'ї Юліана Сосфеновіча і Фаніі Акрамовна.
Дитинство і юність
У ранньому дитинстві Юрій почав проявляти здібності до малювання, внаслідок чого продовжив удосконалювати свої навички в наступні роки біографії.
У шкільні роки Шевчук став брати приватні уроки музики. У 13-річному віці він разом з сім'єю перебрався в Уфу. Тут він почав відвідувати Будинок піонерів, де як і раніше навчався малювання. Одночасно з цим, він записався в шкільний ансамбль.
Тоді ж Юрій почав освоювати гру на гітарі і баяні. Цікавий факт, що його малюнки неодноразово удостоювалися різних нагород. У зв'язку з цим, юнак навіть хотів пов'язати своє життя виключно з художнім мистецтвом.
Після отримання атестата Шевчук успішно склав іспити до місцевого інститут, вибравши художньо-графічний факультет. У студентські роки він активно брав участь у художній самодіяльності.
Одного разу, Юрію потрапили в руки пластинки західних рок-груп, які справили на нього незабутнє враження. В результаті, він з головою захопився рок-н-ролом, який в ту епоху тільки набирав обертів. Разом з приятелями він організував любительську групу, яка виконувала західні хіти.
Ставши дипломованим художником Юрій Шевчук був розподілений на 3 роки в сільську школу, де викладав малювання. Паралельно з цим він виступав на різних творчих вечорах, на одному з яких удостоївся призу на конкурсі авторської пісні.
Тоді ж у музиканта починаються перші проблеми з владою за гру рок-н-ролу, який в 70-х роках представлявся як чуже явище для радянського громадянина. Повернувшись додому Шевчук подружився з релігійним дисидентом Борисом Развеевим, яка дала йому почитати Новий Завіт і заборонені твори Олександра Солженіцина.
Музика
Перші серйозні кроки в музиці Юрій почав робити в 1979 році, приєднавшись до безіменній групі. Хлопці збиралися на репетиціях в місцевому Будинку культури.
У наступному році музиканти вирішили назвати свій колектив - «ДДТ». Їм вдалося записати дебютний магнітний альбом, що складається з 7 пісень. У 1980 р за побиття капітана міліції Шевчуку загрожувала в'язниця, але за його словами, від укладення його врятував батько.
Через пару років в СРСР був організований конкурс «Золотий камертон», де могли брати участь всі бажаючі артисти. Група Юрія відправила свої записи і успішно пройшла відбірковий тур. У підсумку, «ДДТ» стало лауреатом цього конкурсу з хітом «Не стріляй».
Виданий на підпільній студії диск «Компроміс» швидко набув популярності в країні. Завдяки цьому музиканти стали в один ряд з відомими ленінградськими рок-групами.
У наступні роки біографії у Юрія Шевчука все частіше почали виникати конфлікти з владою. Пісні з платівки «Периферія», в яких була в непривабливому світлі показана провінційне життя, викликали велике невдоволення у уряду, а, отже, і у спецслужб.
Шевчуку пред'явили звинувачення в соціальному бунті і в підтримці релігії за композицію «Наповнимо небо добротою». Автора пісень почали часто викликати в відділення КДБ, критикувати його творчість в пресі, а також забороняти йому записуватися на студіях.
Це призвело до того, що «ДДТ» було змушене переїхати до Свердловська. Юрій колесив по всій Росії, виступаючи на напівлегальних концертах і квартирники. Пізніше він разом з родиною оселився в Ленінграді.
Тут Шевчук продовжив писати нові пісні і заробляти на життя самими різними способами. У ці роки біографії він встиг попрацювати, двірником, кочегаром і сторожем.
Навесні 1987 г. «ДДТ» виступило на Ленінградському Рок-фестивалі, отримавши безліч позитивних відгуків від критиків і колег по цеху. У період правління Михайла Горбачова в країні настає «відлига», що дозволяє Юрію офіційно виступати в різних містах.
У 1989 р група представила збірку своїх найкращих пісень «Я отримав цю роль». Наступного року відбулася прем'єра кінострічки «Духів день», в якому Шевчуку дісталася ключова роль.
Після розпаду СРСР особливу популярність здобули такі хіти «ДДТ», як «Дощ», «В останню осінь», «Що таке осінь», «Агідель» і т.д. Він продовжував критикувати діючу владу в особі Бориса Єльцина, а також війну в Чечні, про яку заспівав у пісні «Мертве місто. Різдво ».
Також Шевчук вкрай негативно відгукувався про російських поп-виконавців, відкрито критикуючи їх творчість. Свій протест він висловив в піснях «Фонограммщік» і «Попса».
Цікавий факт, що Юрію вдалося таємно встановити диктофон у мікрофон Філіпа Кіркорова, коли той виступав на сцені. Таким чином він показав, які звуки в дійсності видавав артист на сцені. Вибухнув гучний скандал, який до цих пір так чи інакше згадується в пресі і на ТБ.
За роки творчої біографії Шевчук видав десятки сольних альбомів, а також став автором багатьох саундтреків до фільмів. Крім цього, він є автором 2-х поетичних збірок - «Захисники Трої» і «Сольник».
У новому тисячолітті Юрій продовжує залишатися одним з найвідоміших рок-музикантів, в зв'язку з чим постійно виступає на найбільших рок-фестивалях, а також дає концерти як у себе на батьківщині, так і за кордоном. У 2003 р він удостоївся звання Народного артиста Башкортостану.
Навесні 2008 р чоловік брав участь в «Марші незгодних» після оголошення результатів виборів. Через пару років він отримав запрошення на зустріч з прем'єр-міністром Володимиром Путіним. На ній він запитав у Путіна, чи планує той по-справжньому демократизувати країну, і чи будуть знову переслідуватися учасники «Маршу незгодних».
Прем'єр-міністр відмовився відповідати на це питання. Однак питання Путіна Шевчуку: «А як вас звуть, вибачте?», - став популярним мемом в Мережі. Незадовго до цього уряд заборонив проведення рок-фестивалю, організованого Юрієм Юліановичем.
У зв'язку з цим музикант пожартував, що якби він вийшов на сцену з інструментом від групи «Любе», то влада б поставилися до цього лояльно. До слова, Шевчук ще в початку 90-х років полягав у відкритому конфлікті з Миколою Расторгуєвим, критикуючи того за «облизування» чинної влади.
Особисте життя
Першою дружиною Юрія Шевчука була Ельміра Бікбова. У цьому шлюбі у пари народився хлопчик Петро. Коли дівчині ледь виповнилося 24 роки вона померла від пухлини мозку. В її честь музикант написав альбом «Актриса Весна», а також присвятив їй пісні: «Біда», «Ворони» та «Коли ти була тут».
Після цього Шевчук недовго жив разом з актрисою Мар'яною Полтева. Результатом їхніх стосунків стало народження сина Федора. Зараз фактичної дружиною музиканта є Катерина Георгіївна.
Юрій Юліанович активно бере участь в добродійності, вважаючи за краще це робити потай від громадськості. За словами Чулпан Хаматової, саме він стояв біля витоків заснування фонду «Подаруй життя».
Юрій Шевчук сьогодні
Зараз рокер продовжує виступати на концертах, проте в зв'язку з пандемією їх формат зазнав змін. Він, як і багато його колег, співає пісні за допомогою інтернету в режимі «онлайн».
Фото Шевчука
