Добром налите серце вік не прохолоне!

Добром налите серце вік не прохолоне!

Андрій Сальник першим побачив вибухівку і прикрив собою побратимів…

Не раз доводилося чути від демобілізованих бійців, що такого братерства, дружби, почуття ліктя і відповідальності за побратимів, як на війні, в мирному житті годі шукати…

11 листопада 2015 року сталася чергова трагедія на лінії протистояння: під Мар’їнкою відразу троє вихідців з Вінницької області підірвалися на розтяжці. Андрій першим побачив вибухівку і прикрив собою друзів. Ціна такого неймовірного вчинку – страшні поранення: ампутація ноги, втрачене око, видалена селезінка, ушкоджені внутрішні органи, хлопчина переніс декілька операцій…

Здавалося б, після таких випробувань людина може взагалі втратити віру в Перемогу, в добро, в завтрашній день. Та це не наші захисники. Приклад Андрія вкотре переконав: те, що українці називають їх героями, не пустий звук, не данина сьогоднішнім реаліям, не лестощі!

Вони – ті, які віч-на-віч стикнулися з жахіттями війни, які дивилися в очі власній смерті і бачили смерть побратимів, які зазнали страшного болю поранень і безпорадності під час одужання, – вони і є справжні герої ! Бо навіть після всього пережитого такі люди не впадають у розпач, а демонструють небачену силу волі, прагнення звестися на ноги  і, що просто не вкладається в голові, попри каліцтво знаходять спосіб допомогти хлопцям на війні!

В перерві між лікуванням Андрій трохи побув вдома і… засумував. За побратимами, їх підтримкою, за справжньою дружбою. А потім згадав, як приємно там, на війні, далеко від дому, поїсти домашніх страв. І, разом з мамою, почав ліпити вареники і передавати їх через волонтерів до своїх друзів. Природньо, що до справи долучилися і сусіди… Не важко уявити реакцію побратимів Андрія, коли вони отримували такий смачний «привіт» від важко пораненого друга…

Важкий шлях до одужання ще треба подолати Андрію Сальнику. Наразі він перебуває в Одесі, де готується до проведення чергової операції на нозі. Фонд придбав для Андрія компелектуючі для тотального ендопротезу колінного суглобу виробництва фірми Zimmer(США, Швейцарія) вартістю 59500 гривень.

Напередодні операції голос у героя  бадьорий, запевняє, що у нього все добре.

Спілкування з Андрієм надихає і сповнює оптимізмом. Бо саме такі люди, як він,  є сіллю землі і надією України.