Українська Конституція – 20 років мрій про демократію

Українська Конституція – 20 років мрій про демократію

Сучасна Конституція України була прийнята 28 червня 1996 року. Та наша Конституція має давню історію. Варто згадати такі відомі пам’ятки правової культури України, як «Руська правда», «Литовські статути», «Березневі статті» Богдана Хмельницького. Це все – прототипи сучасної Конституції. Безпосередня ж історія Конституції України почалася з 5 квітня 1710 року, коли Пилип Орлик затвердив «Правовий уклад та Конституція відносно прав і вольностей війська запорізького». Даний документ вперше в історії України проголошував створення незалежної Української держави та передбачав поділ державної влади на законодавчу, виконавчу та судову. Це була перша Конституція в світі. Та, перша, Конституція стала надією українців на справжню незалежність, однак історія зруйнувала ці мрії.
Далі були конституції XIX століття та першої половини ХХ. Та на жаль – не дали вони українцям омріяної віками свободи.
Лише після проголошення незалежності у 1991 році почався процес кропіткої праці над сучасним «Основним документом» України. Ніч з 27 на 28 червня 1996 року стала дійсно чарівною. Вона подарувала нам, українцям, омріяні свободи та гарантії. Мала захистити кожного… та не судилось.
Сучасна Конституція за 20 років існування зазнала стільки змін, яких не знає світова правова думка. Кожна наступна влада намагається внести свої зміни і поправки в основний закон. Така собі гра в декілька рук. Зміни стосувалися різного, і ослаблення влади президента, і повернення цієї влади, і зміну статусу суддів. Такого не має бути.
Конституція – це основний закон держави, нівелювати який неможна. Вона має бути основою основ. Її мають сповідувати всі громадяни України, особливо обрані слуги народу. Лише в такому випадку ми матимемо непохитні гарантії від гарантів.
При цьому політикам варто не забувати давню китайську мудрість: «Кращий правитель той, про якого народ знає лише те, що він існує. Дещо гірші ті правителі, які вимагають від народу їх любити і прославляти. Ще гірші ті правителі, яких народ боїться. І найгірші, яких народ зневажає».
Україна понад усе!